преступление и состав преступления

Що таке склад злочин і поняття самого злочину

Злочин і склад злочину

Злочин – це суспільно небезпечне діяння, яке характеризується наявністю протиправності, винності і караності. Тобто при вчиненні злочину обов’язково присутнє порушення закону, є злочинець, який обов’язково понесе покарання за скоєне. Кримінальний кодекс розрізняє 4 види злочинів за ступенем їх тяжкості:

Злочини

  1. Злочини невеликої тяжкості. За їх вчинення законом передбачено мінімальне позбавлення волі, тобто до 2-х років. Але найчастіше підсудні відбуваються умовним покаранням або штрафом. Це може бути, наприклад, легке або середню заподіяння шкоди здоров’ю людини.
  2. Злочини середньої тяжкості. Тут також передбачений невеликий тюремний термін (до 5 років), проте шансів на умовне покарання вже менше. Зазвичай позбавлення волі все-таки призначається, але його частина може вважатися відбутої, враховуючи час перебування підсудного під вартою. Це злочини, які обвинувачений не хотів робити. Тобто це або ненавмисні злочини, або вчинені з необережності. Сюди відносяться вбивство в стані афекту або при перевищенні необхідної оборони.
  3. Тяжкі злочини. За даними злочинів майже завжди призначається реальний тюремний термін. Але він не може перевищувати 10 років. Сюди відносяться такі злочини, як згвалтування, крадіжка з проникненням, розкрадання у великих розмірах, умисне зараження ВІЛ-інфекцією (коли людина знає про наявність у нього даного захворювання).
  4. Особливо тяжкі злочини. Позбавлення волі призначається на тривалі терміни (від 10 років), а іноді – довічне ув’язнення. До таких злочинів належать умисне вбивство з обтяжуючими обставинами, викрадення людини, теракт.

Склад злочину

Склад злочину – це сукупність ознак, що характеризують даний вид злочину. Він складається з декількох частин:

  1. Суб’єкт злочину. Їм завжди є злочинець чи злочинна група.
  2. Суб’єктивна сторона злочину. Під цим розуміється відношення підсудного до того, що він зробив – чи визнає свою провину, кається у скоєному. Також сюди входять мотив і мета, тобто причини, що спонукали до вчинення злочину.
  3. Об’єкт злочину – це те, на що зазіхав злочинець, щодо чого було скоєно злочин. Це життя або здоров’я потерпілого, а також майно. Воно може належати конкретній людині (при скоєнні крадіжки з квартири або, коли обікрали людини на вулиці) або бути знеособленим (коли зловмисники скоюють пограбування банку або магазину).
  4. Об’єктивна сторона злочину. Це зовнішні ознаки вчиненого дії. Тобто сюди входять час, місце і знаряддя злочину, наявність суспільно небезпечних наслідків і так далі.

Таким чином, Кримінальний кодекс проводить чіткий поділ злочинів за ступенем їх тяжкості, що є необхідним при винесенні вироку. Але, не дивлячись на значну різницю між тими чи іншими злочинами, їх склад завжди залишається незмінним. Звичайно, наслідки, наприклад, жорстокого вбивства і звичайної квартирної крадіжки істотно відрізняються один від одного, але кожен з пунктів складу злочину присутній в обох випадках. У першому – це життя людини, у другому – це цінні антикварні речі. І злочинець обов’язково повинен понести покарання, навіть якщо він скоїв злочин невеликої тяжкості. Часто саме безкарність при скоєнні злочинів невеликої тяжкості (коли винного не знайшли) призводить до того, що ця людина переходить вже на більш серйозні злочини, аж до вбивств і розбоїв.

Адвокатське бюро «Соболь і партнери»