Трудовой договор

5 умов трудового договору, спрямованих на захист прав працівника

Трудовий договір

Трудовий договір – це письмова угода між працівником і роботодавцем, в якому чітко прописані права та обов’язки обох сторін. Роботодавець зобов’язується створювати прийнятні умови праці і виплачувати заробітну плату в конкретно зазначені дати (наприклад, п’ятого і двадцятого числа). Працівник же дає згоду на виконання трудових функцій і правил внутрішнього розпорядку.

Часто недобросовісні керівники користуються тим, що співробітники не знають своїх прав і опускаються до шантажу і погроз. Фраза: “Я тебе звільню, якщо не зробиш це!” міцно увійшла в побут у таких горе-начальників. На жаль, багато працівників ведуться на цю відверту провокацію і, боячись втратити робоче місце і зарплату, мовчки виконують те, що їм наказують. Хоча якщо уважно вивчити трудовий договір, то легко можна зрозуміти, що там ні слова не сказано про те, що співробітник зобов’язаний робити речі, що виходять за рамки посадових функцій.

Трудовий договір як захист

Є кілька пунктів договору, що дозволяють працюючій людині захистити себе від свавілля директора:

1. Оплата.

Часто ті чи інші підприємства грішать затримкою заробітної плати, що є прямим порушенням закону. Однак працівники терплять і не сміють слово сказати, тому що ними володіє страх перед злим “босом”. При цьому вони мають право призупинити діяльність на цілком законних підставах, якщо термін затримки становить більше двох тижнів. Грубо кажучи, люди можуть просто не вийти на роботу. Навіть якщо непорядний начальник вирішиться на їх звільнення, воно буде визнано незаконним. Крім цього, роботодавця можна притягнути до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) за невиплату заробітної плати більше ніж за три місяці. Втім, мало хто захоче чекати такий великий термін, на що, власне кажучи, і робиться розрахунок.

2. Робота і відпочинок.

Це той самий максимум – сорок робочих годин на тиждень. Якщо людина працює більше, то це вже називається понаднормової і, отже, додатково оплачуваною роботою. До того ж на даний вид роботи потрібна письмова згода співробітника. Зазвичай вона або оплачується в подвійному розмірі (наприклад, за вихід у вихідні або святкові дні), або надаються відгули. Якщо ні те, ні інше не має місця, то службовець має право звернутися до трудової інспекції із заявою про те, що роботодавець порушує закон. Що стосується відпочинку, то тут теж часто трапляються казуси, наприклад, начальник не підписує заяву на відпустку, аргументуючи це абсолютно неприпустимою фразою: “А хто працювати буде?”. Строго кажучи, це саме його, керівника, обов’язок – підбирати і укомплектовувати штат, щоб установа функціонувала в колишньому режимі навіть під час відпусток. Працівник зовсім не зобов’язаний думати про це. Він має право на щорічний відпочинок, до того ж оплачувана.

3. Умови праці.

Згідно будь-якого трудового договору, роботодавець зобов’язаний забезпечити своїх співробітників безпечними умовами роботи. Це і справність обладнання, і наявність матеріалів, потрібних для праці. Якщо порушуються будь-які пункти, то це загрожує начальнику адміністративною відповідальністю у вигляді штрафу.

4. Додаткова робота.

Це коли директор вимагає від підлеглого робити те, що той робити не зобов’язаний. Наприклад, секретаря змушують мити підлогу в офісі або комірника “підробляти” нічним сторожем. Це саме пряме порушення прав, однак чомусь при словах: “Це не входить в мої обов’язки!” начальники буквально звіріють. Ще б пак, адже мати під рукою безвольного раба куди зручніше, ніж знає свої права людини. Тому для таких “розумних” особистостей створюються нестерпні умови, в результаті яких ті просто звільняються, не бажаючи терпіти весь цей бєспрєдєл.

5. Обов’язкове страхування.

Це захист від втрати роботи і грошових виплат в разі хвороби або нещасного випадку. Зазвичай це або пенсії, або допомоги. Роботодавець оплачує внески на кожного співробітника в спеціально призначені для цього фондів. Якщо він відмовляється це робити, то це карається притягненням до відповідальності. Часто так надходять індивідуальні підприємці, які не бажають платити податки і забирають собі весь прибуток. В результаті людина начебто, як і працював, але в той же час у нього немає стажу. Ці люди працюють, як правило, без запису в трудовій книжці, тобто отримують фактично сіру, а то і чорну зарплату.

Таким чином, завжди потрібно знати свої трудові права і не боятися відстоювати їх. Адже хто ще захистить людину, як не він сам?

Адвокатське бюро «Соболь і партнери»

Поділитися на своїй сторінці соціальної мережі: